Великий тлумачний словник сучасної мови

проростити

прорости́ти

див. пророщувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. проростити — прорости́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. проростити — ПРОРОСТИ́ТИ див. проро́щувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. проростити — ПРОРОСТИ́ТИ див. проро́щувати.  Словник української мови в 11 томах
  4. проростити — Проростити, -рощу, -стиш гл. Прорастить, дать взойти. Насипала насіння розсади й цибулі в черепки; присипала землею й полила та проростила, а потім посіяла, вже як насіння поключилось. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка