прорізувати

прорі́зувати

-ую, -уєш і прорізати, -аю, -аєш, недок., прорізати, -іжу, -іжеш, док., перех.

1》 Ріжучи, робити в чому-небудь крізний отвір, діру, утворювати рану і т. ін.

|| Ріжучи, проорюючи, продавлюючи, порушувати суцільність, монолітність чого-небудь.

|| Порушуючи суцільність, монолітність чого-небудь, залишати, утворювати слід, борозну і т. ін.

|| Розмиваючи ґрунт, утворювати заглибини (про дію води).

|| Рухаючись уперед, розтинати навпіл (хвилю, повітря і т. ін.).

2》 Розчищаючи місцевість, прокладати дорогу, вулицю і т. ін.

3》 Пролягаючи у певному напрямку, перетинати що-небудь (про дорогу, вулицю, просіку і т. ін.).

|| Утворюючись на шкірі, перетинати (лоб, перенісся і т. ін.) (про зморшки).

|| перен. Проходити, проникати крізь що-небудь (про джерело світла).

|| перен. Несподівано різко лунати, порушуючи тишу (про звуки).

|| перен. Несподівано пронизувати кого-, що-небудь (про думки, почуття).

|| безос.

|| перен. Пильно вдивляючись, проймати (звичайно очима, поглядом).

|| перен. Долати що-небудь.

4》 рідко. Те саме, що вистригати 1).

5》 спец. Проріджувати (про рослини).

Значення в інших словниках

1. прорізувати — прорі́зувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прорізувати — див. різати  Словник синонімів Вусика
3. прорізувати — ПРОРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПРОРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., що. 1. Ріжучи, робити в чому-небудь наскрізний отвір, діру, утворювати рану і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. прорізувати — ВИСТРИГА́ТИ (зрізувати ножицями або машинкою волосся, вовну, утворюючи вільну смушку, плішинку тощо на чому-небудь), ПРОСТРИГА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) рідко. — Док.: ви́стригти, простри́гти, прорі́зати.  Словник синонімів української мови
5. прорізувати — ПРОРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПРОРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., перех. 1. Ріжучи, робити в чому-небудь крізний отвір, діру, утворювати рану і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
6. прорізувати — Прорізувати, -зую, -єш сов. в. прорізати, -жу, -жеш, гл. Прорѣзывать, прорѣзать. Прорізав дно у тім брилі. Рудч. Ск. І. 62.  Словник української мови Грінченка