прослухувати

прослу́хувати

-ую, -уєш і прослуховувати, -ую, -уєш, недок., прослухати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Слухати що-небудь від початку до кінця; вислухувати кого-небудь від початку до кінця.

|| Проходити курс, розділ навчальної дисципліни, слухаючи лекції.

2》 Не слухати, не чути сказаного.

3》 Вислуховуючи, визначати стан кого-, чого-небудь. Прослухувати хворого.

|| Перевіряти на слух стан або роботу чого-небудь. Прослухувати мотор.

4》 тільки док. Слухати якийсь час.

Значення в інших словниках

1. прослухувати — прослу́хувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прослухувати — ПРОСЛУ́ХУВАТИ, ую, уєш, ПРОСЛУХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. Слухати що-небудь з початку до кінця; вислухувати кого-небудь з початку до кінця. Прокинувшись ранком, Василь прослуховував зведення (І.  Словник української мови у 20 томах
3. прослухувати — ПРОСЛУ́ХУВАТИ, ую, уєш і ПРОСЛУХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСЛУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Слухати що-небудь з початку до кінця; вислухувати кого-небудь з початку до кінця. Прокинувшись ранком, Василь прослуховував зведення (Цюпа, Назустріч..  Словник української мови в 11 томах