просовувати

просо́вувати

-ую, -уєш і просувати, -аю, -аєш, недок., просунути, -ну, -неш, док., перех.

1》 Сунути, протягувати що-небудь кудись, крізь щось.

2》 Сунучи, переміщати що-небудь уперед.

|| перен., розм. Влаштовувати кого-небудь кудись нечесним способом; протягати.

|| перен. Сприяти розвиткові, поступальному рухові і т. ін.

3》 перен. Те саме, що висувати 2).

4》 перен. Впроваджувати у що-небудь, поширювати десь.

Значення в інших словниках

1. просовувати — просо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. просовувати — ПРОСО́ВУВАТИ, ую, уєш і ПРОСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОСУ́НУТИ, ну, неш, док., перев. що 1. Сунути, протягувати що-небудь кудись, крізь щось. Міцно чіпляю до сучка ремінь. Ось так вам, так...  Словник української мови у 20 томах
3. просовувати — ВИСУВА́ТИ (сунучи, тягнучи, переміщати що-небудь із середини назовні), ВИСО́ВУВАТИ, ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ПРОСУВА́ТИ, ПРОСО́ВУВАТИ (сунучи, переміщати наперед). — Док.: ви́сунути, ви́тягти, ви́тягнути, просу́нути.  Словник синонімів української мови
4. просовувати — ПРОСО́ВУВАТИ, ую, уєш і ПРОСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОСУ́НУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Сунути, протягувати що-небудь кудись, крізь щось. Міцно чіпляю до сучка ремінь.  Словник української мови в 11 томах