просторічний

просторі́чний

-а, -е.

Власт. просторіччю (у 1 знач.).

|| Який містить елементи просторіччя.

Значення в інших словниках

1. просторічний — просторі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. просторічний — ПРОСТОРІ́ЧНИЙ, а, е. Власт. просторіччю (у 1 знач.). Характер наукового стилю С. Подолинського порушується вживанням просторічних чи діалектних слів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах