простягатися
простяга́тися
-аюся, -аєшся, недок., простягтися і простягнутися, -тягнуся, -тягнешся, док.
1》 Випрямляючись, витягатися в якому-небудь напрямку (про руку, ногу і т. ін.).
|| рідко. Бути поданим комусь, наближеним до кого-небудь у витягнутій руці.
|| Тягтися в якомусь напрямку (про дерева, їхні віти та інші рослини).
2》 Розпускатися, розводитися в різні боки (про крила).
|| Широко розкидатися над ким-, чим-небудь (про дерева, їхні віти).
3》 Займати який-небудь (перев. великий) простір, розташовуватися на якомусь (перев. великому) просторі.
|| Тягтися в якомусь напрямку довгою лінією (про дорогу, стежку, річку і т. ін.); пролягати.
|| Розташовуватись у просторі або рухатися довгою низкою.
|| Пролягати по землі слідом за ким-, чим-небудь.
|| Бути натягненим на якійсь відстані, у якомусь напрямку.
|| Тягтися в полі зору довгою смугою (про світло, тіні і т. ін.).
4》 розм. Лягати або лежати, розпроставшись, витягнувшись або витягнувши руки, ноги тощо.
|| перев. док. Упасти на весь зріст.
|| тільки док., заст. Померти, загинути.
5》 діал. Прямувати.
|| з інфін. Намірятися щось робити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови