просьба

про́сьба

-и, ж.

1》 Ввічливе звертання до кого-небудь з метою домогтися чогось, спонукати кого-небудь зробити, виконати щось; прохання.

2》 заст. Письмове клопотання, заява.

Значення в інших словниках

1. просьба — (ввічливе звертання до когось) прохання, заклик, (письмова) петиція.  Словник синонімів Полюги
2. просьба — просьба – прохання Збігаються у значенні “ввічливе звертання до когось, щоб добитися чогось”. Але коли йдеться про письмове клопотання, заяву, складену за офіційно встановленою формою, в сучасному мовленні переважає прохання.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
3. просьба — про́сьба іменник жіночого роду прохання  Орфографічний словник української мови
4. просьба — Прохання; (на письмі) заява, КЛОПОТАННЯ, АПЕЛЯЦІЯ, з. супліка.  Словник синонімів Караванського
5. просьба — ПРО́СЬБА, и, ж. 1. Ввічливе звертання до кого-небудь з метою домогтися чогось, спонукати кого-небудь зробити, виконати щось; прохання.  Словник української мови у 20 томах
6. просьба — ПРОХА́ННЯ (ввічливе звертання до когось з метою домогтися чогось, спонукати кого-небудь зробити, виконати щось), ПРО́СЬБА рідше, ЖАДА́ННЯ, ЗА́КЛИК, ЗАПРО́ШЕННЯ (прохання прийти, з'явитися кудись).  Словник синонімів української мови
7. просьба — Про́сьба, -би; про́сьби, просьб  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)