противник
проти́вник
-а, ч.
1》 Той, хто вороже, негативно ставиться до кого-, чого-небудь, протидіє комусь, чомусь.
2》 збірн. Вороже військо, ворожі збройні сили; ворог.
3》 Той, хто виступає проти іншого у бійці, поєдинку і т. ін.
|| Суперник у спортивному змаганні, грі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови