протокольований

протокольо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до протоколювати.

|| протокольовано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. протокольований — протокольо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. протокольований — ПРОТОКОЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до протоколюва́ти; // протокольо́вано, безос. пред. * Образно. Я перечитую книгу, Названу дуже неточно – Історією хвороби. Я знаю, що це серйозніше. Я знаю, що це – Історія, Яку не протокольовано (В. Коротич).  Словник української мови у 20 томах