проторенесанс

проторенеса́нс

-у, ч.

Етап в історії італійського мистецтва (11 — початок 14 ст.). Передував добі Відродження. Характеризувався посиленням реалістичних тенденцій, орієнтацією на античне мистецтво.

Значення в інших словниках

1. проторенесанс — проторенеса́нс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. проторенесанс — ПРОТОРЕНЕСА́НС, у, ч. Період у історiї iталiйського мистецтва (кінець XIII — початок XIV ст.), для якого характерне зростання світських, реалiстичних тенденцiй, що ґрунтуються на античних традицiях; передедував ренесансу.  Словник української мови у 20 томах
3. проторенесанс — проторенеса́нс (від прото... і ренесанс) етап в історії італійського мистецтва (зародився в 11–12 ст., особливо розвинувся в 13 – на початку 14 ст.). Передував добі Відродження. Для мистецтва П. характерне посилення реалістичних тенденцій, орієнтація на античне мистецтво.  Словник іншомовних слів Мельничука