протруєний
протру́єний
-а, -е, с. г.
Дієприкм. пас. мин. ч. до протруїти.
|| протруєно, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипротру́єний
-а, -е, с. г.
Дієприкм. пас. мин. ч. до протруїти.
|| протруєно, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови