протятий

протя́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до протяти.

|| протято, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. протятий — протя́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. протятий — ПРОТЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до протя́ти. – Може, проржавіла [линва]? – несміло мовив Мендель. – Та на се воно мусить вийти, бо, якби навмисно була протята, то було би видно (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах