протіс

проті́с

-тесу, ч., спец.

1》 Дія за знач. протесати, протісувати.

2》 Протесане місце на чому-небудь.

Значення в інших словниках

1. протіс — проті́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. протіс — ПРОТІ́С, те́су, ч., спец. 1. Дія за знач. протеса́ти, проті́сувати. 2. Протесане місце на чому-небудь. 3. діал. Уздовж розпиляний стовбур дерева, колоди.  Словник української мови у 20 томах
3. протіс — Протіс, -теса м. Половина дерева, разрѣзаннаго надвое по длинѣ. Шух. І. 88.  Словник української мови Грінченка