профанований
профано́ваний
-а, -е, книжн.
Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до профанувати.
|| профановано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипрофано́ваний
-а, -е, книжн.
Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до профанувати.
|| профановано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови