прохірний

прохі́рний

-а, -е, діал.

Хитрий, підступний.

Значення в інших словниках

1. прохірний — ПРОХІ́РНИЙ, а, е, розм., рідко. Хитрий, лукавий, підступний. До їх підкралася лисиця, ізвісная [відома] прохірна ледащице (П. Білецьвкий-Носенко).  Словник української мови у 20 томах
2. прохірний — Прохірний, -а, -е Лукавый, хитрый, коварный. До їх підкралася лисиця, ізвісная прохірна ледащиця. Білецк.-Нос., Приказки, кн. XVI, 127. см. еще тамъ-же кн. IV, 95, кн. XI, 73.  Словник української мови Грінченка