проціджувати

проці́джувати

-ую, -уєш, недок., процідити, -ціджу, -цідиш, док., перех.

1》 Пропускати, цідити крізь що-небудь для очищення (перев. рідину).

|| Пропускати крізь вузький отвір, щілину і т. ін.

2》 часто зі сл. крізь зуби, перен. Вимовляти повільно, невиразно або знехотя.

Значення в інших словниках

1. проціджувати — проці́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проціджувати — ПРОЦІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОЦІДИ́ТИ, ціджу́, ці́диш, док., що. 1. Пропускати, цідити крізь що-небудь для очищення (перев. рідину).  Словник української мови у 20 томах
3. проціджувати — ГОВОРИ́ТИ (передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось), КАЗА́ТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ВИМОВЛЯ́ТИ, БАЛА́КАТИ, МО́ВИТИ, МОВЛЯ́ТИ заст., ПОВІДА́ТИ заст., ПРОРІКА́ТИ поет., РЕКТИ́ заст., поет., БА́ЯТИ фольк., ДЕ́ЙКАТИ діал.  Словник синонімів української мови
4. проціджувати — Проці́джувати, -джую, -джуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)