прошмигнути

прошмигну́ти

-ну, -неш, док., розм.

Однокр. до прошмигувати.

|| перен., розм. З'явитися на одну мить перед очима у кого-небудь; промайнути.

Значення в інших словниках

1. прошмигнути — прошмигну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прошмигнути — ПРОШМИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до прошми́гувати. В той час, як Дарка хотіла прошмигнути повз неї до хати, вона вхопила дівча за руку (Леся Українка); Я ледве прошмигнув між ногами дорослих і, затаївши дух, приник у кромішній тьмі (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. прошмигнути — ПРОБИРА́ТИСЯ (іти, їхати, проходити кудись з труднощами, долаючи перешкоди тощо), ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОРИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ підсил., ПРОСО́ЧУВАТИСЯ розм., ПРОСО́ТУВАТИСЯ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПРОДРЯ́ПУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови