проявляти

проявля́ти

-яю, -яєш, недок., проявити, -явлю, -явиш; мн. проявлять; док., перех.

1》 Виявляти, робити помітними свої якості, властивості, почуття і т. ін.

Проявляти ініціативу в чому — бути ініціатором чого-небудь.

Проявляти себе — виявляти свої здібності, можливості, здатність до чого-небудь.

2》 фот. Обробляючи проявником, робити видимим зображення сфотографованого предмета на плівці, пластинці, папері і т. ін.

Значення в інших словниках

1. проявляти — проявля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проявляти — ПРОЯВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРОЯВИ́ТИ, явлю́, я́виш; мн. проя́влять; док., що 1. Виявляти, робити помітними свої якості, властивості, почуття і т. ін. Ще дитиною проявляв він надзвичайну цікавість, проворність і хитрість (І.  Словник української мови у 20 томах
3. проявляти — ВИЯВЛЯ́ТИ (про почуття, стан, наміри тощо — робити явним, помітним), ПРОЯВЛЯ́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПІДКРЕ́СЛЮВАТИ, РОЗКРИВА́ТИ, ВИКА́ЗУВАТИ, ВИДАВА́ТИ, МАНІФЕСТУВА́ТИ, ЯВЛЯ́ТИ книжн., ЗАЯВЛЯ́ТИ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
4. проявляти — Проявля́ти, -ляю, -єш сов. в. проявити, -влю́, -виш, гл. Обнаруживать, обнаружить.  Словник української мови Грінченка