Великий тлумачний словник сучасної мови

проязичитися

проязи́читися

-чуся, -чишся, док., розм., заст.

Проговоритися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. проязичитися — проязи́читися дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. проязичитися — ПРОЯЗИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм., заст. Проговоритися.  Словник української мови у 20 томах
  3. проязичитися — ПРОГОВОРИ́ТИСЯ (ненароком, мимоволі виказати перев. те, чого не слід було казати, розголошувати), ПРОМО́ВИТИСЯ, ОБМО́ВИТИСЯ, ПРОХОПИТИСЯ розм., ПРОБАЛА́КАТИСЯ розм., ВИ́БАЛАКАТИ розм., ПРОБО́ВКАТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. проязичитися — Проязи́читися, -чуся, -чишся гл. Проболтаться, проговориться. А ви оце, паничу, балакали з тим лукавим Голованем та й проязичились. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка