Великий тлумачний словник сучасної мови

прямець

пряме́ць

-мця, ч., діал.

Пряма лінія.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прямець — Пряме́ць, мця́ м. Прямая линія. Ось дивись на крокву! ба, де прямець од крокви. Волч. у.  Словник української мови Грінченка