Великий тлумачний словник сучасної мови

психодіагностика

психодіагно́стика

-и, ж.

Розділ психології, що вивчає психічні особливості й нахили людини; визначення таких особливостей і нахилів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. психодіагностика — психодіагно́стика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. психодіагностика — Галузь знань та умінь, пов’язаних із створенням і застосуванням на практиці методів психологічної діагностики, зокрема психологічних тестів. англ. psychodiagnostics; нім. Psychodiagnostik f=; угор. pszichodiagnosztika; рос. психодиагностика.  Словник із соціальної роботи
  3. психодіагностика — ПСИХОДІАГНО́СТИКА, и, ж. Скорочення: психологічна діагностика – розділ психології, що вивчає психічні особливості й нахили людини; // Визначення психічних особливостей і нахилів людини. Система психодіагностики.  Словник української мови у 20 томах