психоз

психо́з

-у, ч., мед.

1》 Хворобливий стан психіки, пов'язаний з розладом діяльності головного мозку.

|| Відхилення від норми у психіці певної людини.

Гіперкінетично-акінетичний психоз — форма шизофренії, яка характеризується переважанням рухових розладів у формі чергування різкого моторного збудження та ступорозного стану.

Дискордантний психоз — те саме, що шизофренія.

Латентний психоз — форма шизофренії, що характеризується стертими проявами зміни особи, які повільно прогресують.

2》 Великий вплив на психіку людей яких-небудь подій, явищ, які викликають страх, нервозність і т. ін.

|| перен., розм. Надмірне захоплення ким-, чим-небудь.

Значення в інших словниках

1. психоз — психо́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. психоз — Глибокий хворобливий розлад психіки, що проявляється неадекватним відображенням реального світу. Важливою ознакою психозу є зникнення критики до хворобливого стану – нерозуміння і заперечення хвороби.  Словник із соціальної роботи
3. психоз — ПСИХО́З, у, ч. 1. Хворобливий стан психіки, пов'язаний з розладом діяльності головного мозку. Психози – одне з найтяжчих захворювань.  Словник української мови у 20 томах