пупець

пупе́ць

-пця, ч.

1》 Зменш.-пестл. до пуп.

2》 Нижня м'язова частина шлунка у птахів; пташиний шлунок взагалі.

Значення в інших словниках

1. пупець — пупе́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пупець — ПУПЕ́ЦЬ, пця́, ч. 1. Зменш.-пестл. до пуп. 2. Нижня м'язова частина шлунка у птахів; пташиний шлунок взагалі.  Словник української мови у 20 томах
3. пупець — Пупе́ць, -пця́ м. 1) ум. отъ пуп. Купець, щоб тобі усох пупець. Чуб. І. 260. 3) Пуповина. Дитині в її животі пупець... обмотався довкола шиї. ЕЗ. V. 180. 3) Пупокъ, птичій желудокъ. Вх. Лем. 459. Желех. 4) Часть косы (инструмента). см. коса 1. Шух. І. 169.  Словник української мови Грінченка