пупс

-а, ч.

1》 Невелика лялька у вигляді голої дитини (зазвичай немовляти).

2》 розм. Про симпатичну, угодовану дитину.

Значення в інших словниках

1. пупс — пупс іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пупс — див. низький  Словник синонімів Вусика
3. пупс — ПУПС, а, ч. 1. Іграшковий малюк; лялька-голяк. 2. перен. Симпатичний малюк.  Словник української мови у 20 томах