Значення в інших словниках
-
пустити —
пусти́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
пустити —
[пуститие] пушчу, пустиеш; нак. -сти, -с'т'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
пустити —
ПУСТИ́ТИ див. пуска́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
пустити —
пусти́ти: ◊ ка́нтом пусти́ти → кант ◊ пусти́ти пла́зом → плазом ◊ пусти́ти на фрай → фрай ◊ пусти́ти фа́рбу → фарба ◊ цинк пуска́ти → цинк ◊ червоного когута́ пусти́ти → когут ◊ <�черво́ного> кондуктора пусти́ти → кондуктор
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
пустити —
(аж) сли́ну пуска́є / пу́стить. Хто-небудь має сильне бажання придбати щось, оволодіти чим-небудь і т. ін. Браконьєри з мосту аж слину пускають, що стільки під ними пропливає весняного живого добра, а вихапувати не маєш права (О.
Фразеологічний словник української мови
-
пустити —
ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
пустити —
Пусти́ти, пущу́, пу́стиш, -тять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пустити —
Пустити, -ся см. пускати, -ся.
Словник української мови Грінченка