пустомолот

пустомоло́т

-а, ч., розм.

Людина, яка говорить багато, але беззмістовно; базіка.

Значення в інших словниках

1. пустомолот — пустомоло́т іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. пустомолот — див. балакучий  Словник синонімів Вусика
3. пустомолот — ПУСТОМОЛО́Т, а, ч., зневажл. Людина, яка говорить багато і беззмістовно; базіка. Розвелася ціла порода пустомолотів, закутих в панцир інструкцій, .. з якими треба вміти воювати, і Лукія – воює! (О. Гончар); Крутенька вдача у професора. І не любить він пустомолотів і ледарів (Ю. Шовкопляс).  Словник української мови у 20 томах
4. пустомолот — БАЗІ́КА зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), БАЗІ́КАЛО зневажл., БРЯ́ЗКАЛО зневажл., ПАТЯ́КАЛО зневажл., ТАЛАЛА́Й зневажл., ТОРО́ХКАЛО зневажл., ПРОСТОРІ́КА розм., ШАРМА́НКА зневажл., БАЛАКУ́Н зневажл., ПУСТОМЕ́ЛЯ підсил. зневажл.  Словник синонімів української мови