путик

пу́тик

-а, ч., мисл.

Непомітна стежка, вздовж якої мисливці-промисловики встановлюють капкани або ін. ловильні знаряддя.

Значення в інших словниках

1. путик — Путик, -ка м. ум. отъ пут.  Словник української мови Грінченка