пушту

пушту́

незм. і невідм., ж.

Мова пуштунів; належить до іранських мов індоєвропейської сім'ї.

Значення в інших словниках

1. пушту — пушту́ іменник жіночого роду мова  Орфографічний словник української мови
2. пушту — ПУШТУ́, невідм., ж. Афганська мова, що належить до східноіранської підгрупи індоєвропейських мов і пубутує в Афганістанi та Пакистанi; одна з двох (поряд з дарi) головних лiтературних мов Афганiстану.  Словник української мови у 20 томах