Великий тлумачний словник сучасної мови

пуштуни

пушту́ни

-ів, мн. (одн. пуштун, -а, ч.; пуштунка, -и, ж.).

Народ, який мешкає племенами в Афганістані та поза його межами; окремі представники цього народу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пуштуни — ПУШТУ́НИ, ів, мн. (одн. пушту́н, а, ч.; пушту́нка, и, ж.). Населення провінцій Кандагар, Фараг і Кабул в Афганістані, а також Пешавар у Пакистані.  Словник української мови у 20 томах
  2. пуштуни — Населення провінцій Кандаґар, Фараг і Кабул в Афґаністані, а також Пешавару в Пакистані; бл. 26,5 млн.; мова пушту.  Універсальний словник-енциклопедія