півгоря —
ПІВГО́РЯ, невідм., с. Не дуже велике, поправне горе. Недаремно говориться: поділена радість – подвійна радість, поділене горе – вже тільки півгоря (Ю. Збанацький).
Словник української мови у 20 томах
півгоря —
ПІВГО́РЯ, невідм., с. Не дуже велике, стерпне або поправне горе. Недаремно говориться: поділена радість — подвійна радість, поділене горе — вже тільки півгоря (Збан., Курил. о-ви, 1963, 15).
Словник української мови в 11 томах