Великий тлумачний словник сучасної мови

підбичовувати

підбичо́вувати

-ую, -уєш, недок., підбичувати, -ую, -уєш, док., розм.

Підпрягати коня, вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін.

|| перен. Допомагати йти кому-небудь, нести, везти щось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підбичовувати — підбичо́вувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. підбичовувати — ПІДБИЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДБИЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Підпрягати коня, вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін. Важко на гору їхати, треба підбичувати (Сл. Б. Грінченка); // перен.  Словник української мови у 20 томах
  3. підбичовувати — ПІДБИЧО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок, ПІДБИЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Підпрягати коня, вола для перевезення вантажу на гору, у бездоріжжя і т. ін. Важко на гору їхати, треба підбичувати (Сл. Гр.); // перен. Допомагати йти кому-небудь, нести, везти щось.  Словник української мови в 11 томах