Великий тлумачний словник сучасної мови

підвіконник

підвіко́нник

-а, ч.

Те саме, що підвіконня.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підвіконник — підвіко́нник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. підвіконник — моск. лутка лутка  Словник чужослів Павло Штепа
  3. підвіконник — ПІДВІКО́ННИК, а, ч. Те саме, що підвіко́ння. Панас Кирилович оглянув кімнату й додав: – Цю теж сам ставив, за головного майстра був. – Він любовно провів долонею по підвіконнику (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. підвіконник — ПІДВІКО́ННЯ (нижня частина віконного отвору), ПІДВІКО́ННИК рідше, ЛУ́ТКА, ВІКНО́, ВАРЦА́Б (ВАРЦА́БА) діал. — Я оце вже з годину не сплю, сиджу на підвіконні та в небо дивлюсь (Є. Гуцало); Меткий Застежний зручно вискакує на підвіконник (П.  Словник синонімів української мови
  5. підвіконник — ПІДВІКО́ННИК, а, ч. Те саме, що підвіко́ння. Панас Кирилович оглянув кімнату й додав: — Цю теж сам ставив, за головного майстра був. — Він любовно провів долонею по підвіконнику (М. Ол., Чуєш..  Словник української мови в 11 томах
  6. підвіконник — Горизонтальна дошка чи кам'яна плита під віконним отвором.  Архітектура і монументальне мистецтво