Великий тлумачний словник сучасної мови

підгачувати

підга́чувати

-ую, -уєш, недок., підгатити, -гачу, -гатиш, док., перех.

Гатити додатково.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підгачувати — підга́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підгачувати — ПІДГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГАТИ́ТИ, гачу́, га́тиш, док., що. Гатити додатково. З слобід і хуторів нагнали [військові шляхтичі] народу тисячами; рівняли дороги, підгачували греблі (О. Стороженко).  Словник української мови у 20 томах
  3. підгачувати — ПІДГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГАТИ́ТИ, гачу́, га́тиш, док., перех. Гатити додатково. З слобід і хуторів нагнали [військові шляхтичі] народу тисячами; рівняли дороги, підгачували греблі (Стор., І, 1957, 370).  Словник української мови в 11 томах
  4. підгачувати — Підгачувати, -чую, -єш сов. в. підгати́ти, -чу, -тиш, гл. Поправлять, поправить, починить запруду. Рівняли дороги, підгачували греблі. Стор. МПр. 72, 73.  Словник української мови Грінченка