Значення в інших словниках
-
піддати —
підда́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
піддати —
Підда́ти, піддава́ти. Подати. ● Піддати до ухвали — подати до розгляду, внести. [Опалка] піддав зібраній громаді до ухвали таке внесене, що кожда склянка мала би випити ся до дна (Галіп, 28) // пол.
Українська літературна мова на Буковині
-
піддати —
ПІДДА́ТИ див. піддава́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
піддати —
Ам, -аш, док. Напитись. Він говорить дуже голосно, мало не кричить у слухавку (мабуть, піддав трохи) (А. Дністровий).
Словник сучасного українського сленгу
-
піддати —
піддава́ти / підда́ти жа́ру (вогню́, ду́ху і т. ін.) кому і без додатка. Спонукати кого-небудь до інтенсивнішої дії, виклика́ти, посилювати запал у когось і т. ін. Бідкалися тільки жінки, а чоловіки навіть піддавали жару: — Нехай горить.
Фразеологічний словник української мови
-
піддати —
ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
піддати —
ПІДДА́ТИ див. піддава́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
піддати —
Піддавати, -даю́, -єш сов. в. піддати, -дам, -даси, гл. Помогать, помочь приподнять тяжесть. Мнж. 127.
Словник української мови Грінченка