піддивлятися

піддивля́тися

-яюся, -яєшся, недок., піддивитися, -дивлюся, -дивишся; мн. піддивляться; док.

Те саме, що підглядати 1).

Значення в інших словниках

1. піддивлятися — піддивля́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. піддивлятися — див. дивитися; стежити  Словник синонімів Вусика
3. піддивлятися — ПІДДИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПІДДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. підди́вляться; док. Те саме, що підгляда́ти 1. Іван і піддивився, де служанка хліб поклала, що привіз цей багатий (з казки); Випало здавати Книшеві.  Словник української мови у 20 томах
4. піддивлятися — ПІДГЛЯДА́ТИ (крадькома дивитися, щоб простежити за кимсь, довідатися про щось), ПІДДИВЛЯ́ТИСЯ, ПІДЗИРА́ТИ діал., ПІДЗОРЯ́ТИ діал. — Док.: підгле́діти (підгля́нути) (підглядіти рідко), піддиви́тися, підзи́рити, підзори́ти.  Словник синонімів української мови
5. піддивлятися — ПІДДИВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПІДДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. підди́вляться; док. Те саме, що підгляда́ти 1. Іван і піддивився, де служанка хліб поклала, що привіз цей багатий (Укр.. казки, 1951, 362); Випало здавати Книшеві.  Словник української мови в 11 томах
6. піддивлятися — Піддивлятися, -ля́юся, -єшся сов. в. піддиви́тися, -влюся, -вишся, гл. Подсматривать, подсмотрѣть. Пішли під вікно піддивляться — як вона буде робить. Рудч. Ск. II. 101.  Словник української мови Грінченка