підзвітний

підзві́тний

-а, -е.

1》 Який має звітувати перед ким-, чим-небудь.

2》 фін. Якого видають за умови наступної звітності (про гроші).

Значення в інших словниках

1. підзвітний — підзві́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підзвітний — ПІДЗВІ́ТНИЙ, а, е. 1. Який має звітувати перед ким-, чим-небудь. Державою [Скіфією] правив великий князь – хакан. У периферійних князівствах правили князі, підзвітні великому князеві (з наук.-попул. літ.); Він .. почував себе майже підзвітним.  Словник української мови у 20 томах
3. підзвітний — ПІДЗВІ́ТНИЙ, а, е. 1. Який має звітувати перед ким-, чим-небудь. Він.. почував себе майже підзвітним. Присутні, що були віком всі молодші за нього, питали його, і він відповідав (Гончар, IV, 1960, 92); Видавництва і склади, магазини і читальні...  Словник української мови в 11 томах