Великий тлумачний словник сучасної мови

підкріпити

підкріпи́ти

див. підкріплювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підкріпити — підкріпи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підкріпити — ПІДКРІПИ́ТИ див. підкрі́плювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. підкріпити — ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), УКРІ́ПЛЮВАТИ, УКРІПЛЯ́ТИ, УТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, УПОТУ́ЖНЮВАТИ (ВПОТУ́ЖНЮВАТИ) рідко, МІЦНИ́ТИ рідко; ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, ЗАКРІПЛЯ́ТИ (роблячи тривалим, постійно діючим)...  Словник синонімів української мови
  4. підкріпити — Підкріпи́ти, -плю́, -пи́ш, -пля́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. підкріпити — ПІДКРІПИ́ТИ див. підкрі́плювати.  Словник української мови в 11 томах
  6. підкріпити — Підкріпити, -ся см. підкріпляти, -ся.  Словник української мови Грінченка