Великий тлумачний словник сучасної мови

підмантачувати

підманта́чувати

-ую, -уєш, недок., підмантачити, -чу, -чиш, док., перех.

Мантачити косу повторно або додатково.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підмантачувати — підманта́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підмантачувати — ПІДМАНТА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМАНТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., що. Мантачити косу повторно або додатково. – Стривай-но, – кажу, – ось підмантачу, то знатимеш, як зі мною жартувати... Направив я косу (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
  3. підмантачувати — ПІДМАНТА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМАНТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Мантачити косу повторно або додатково. — Стривай-но, — кажу, — ось підмантачу, то знатимеш, як зі мною жартувати… Направив я косу (Мур., Бук. повість, 1959, 12).  Словник української мови в 11 томах
  4. підмантачувати — Підмантачувати, -чую, -єш сов. в. підмантачити, -чу, -чиш, гл. Слегка точить, поточить косу. Херс. у.  Словник української мови Грінченка