підмощуватися

підмо́щуватися

-уюся, -уєшся, недок., підмоститися, -ощуся, -остишся, док.

1》 розм. Підкладати що-небудь під себе.

2》 до кого, розм. Сідати, влаштовуватися, примощуючись де-небудь, біля когось.

|| до кого, рідко під кого, перен., фам. Входити у чиє-небудь довір'я, задобрювати, підкуповувати і т. ін. когось.

3》 тільки недок. Пас. до підмощувати.

Значення в інших словниках

1. підмощуватися — підмо́щуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підмощуватися — див. залицятися; лестити; піддобрюватися  Словник синонімів Вусика
3. підмощуватися — ПІДМО́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДМОСТИ́ТИСЯ, ощу́ся, о́стишся, док. 1. розм. Підкладати що-небудь під себе. 2. до кого, розм. Сідати, влаштовуватися, примощуючись де-небудь, біля когось.  Словник української мови у 20 томах
4. підмощуватися — ПІДЛАБУ́ЗНЮВАТИСЯ до кого (догідливістю добиватися доброго ставлення до себе, вигоди, користі тощо), ЗАПОБІГА́ТИ перед ким, також із сл. ласки в кого, чиєї, ЛАБУ́ЗНИТИСЯ розм., ПІДБИВА́ТИСЯ розм., ПІДЛИПА́ТИ розм., ПІДСУВА́ТИСЯ (ПІДСО́ВУВАТИСЯ) розм.  Словник синонімів української мови
5. підмощуватися — ПІДМО́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДМОСТИ́ТИСЯ, ощу́ся, о́стишся, док. 1. розм. Підкладати що-небудь під себе. 2. до кого, розм. Сідати, влаштовуватися, примощуючись де-небудь, біля когось.  Словник української мови в 11 томах