підніжка

підні́жка

-и, ж.

1》 Пристрій у вигляді східців для входу в автомашину, вагон і т. ін.

2》 Спеціальний пристрій, натискаючи на який, надають руху ручному примітивному ткацькому верстату.

3》 розм. Удар ногою по нозі іншого або підставляння ноги під ногу людині, щоб повалити, збити її.

|| перен. Перешкода в якійсь справі. Ставити підніжку.

Значення в інших словниках

1. підніжка — підні́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. підніжка — див. капость; підлабузник  Словник синонімів Вусика
3. підніжка — [п'ід(')н’іжка] -жкие, д. і м. -н'із'ц'і, р. мн. -жок  Орфоепічний словник української мови
4. підніжка — ПІДНІ́ЖКА, и, ж. 1. Пристрій у вигляді східців для входу в автомашину, вагон і т. ін. Екіпаж .. був схожий на ті карети, в яких їздили давні єгипетські фараони або московські цариці: крила круто загинались униз і спускались трохи не до самої землі...  Словник української мови у 20 томах
5. підніжка — ПІДНІ́ЖКА (пристрій у вигляді східців у вагоні, автомашині тощо), ПІДНІ́ЖОК рідше, ПРИ́СТУПКА. Юрій стояв на підніжці, вище за провідника, і дивився на перон (В. Собко); Серед майдану коло церкви ледве виднівся з натовпу лінкольн.  Словник синонімів української мови
6. підніжка — ПІДНІ́ЖКА, и, ж. 1. Пристрій у вигляді східців для входу в автомашину, вагон і т. ін. Екіпаж.. був схожий на ті карети, в яких їздили давні єгипетські фараони або московські цариці: крила круто загинались униз і спускались трохи не до самої землі...  Словник української мови в 11 томах
7. підніжка — Підніжка, -ки ж. 1) Подножка, педаль въ ткацкомъ станкѣ. Вас. 165. МУЕ. III. 16. 2) мн. Въ огорожѣ: камни, подложенные подъ нижнее бревно, чтобы оно не гнило, лежа на землѣ. Шух. І. 74.  Словник української мови Грінченка