Великий тлумачний словник сучасної мови

підпорядкувати

підпорядкува́ти

див. підпорядковувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підпорядкувати — підпорядкува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підпорядкувати — ПІДПОРЯДКУВА́ТИ див. підпорядко́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. підпорядкувати — ПІДПОРЯДКУВА́ТИ (поставити щось у залежність від когось, чогось), ПІДКОРИ́ТИ, УПІДЛЕ́ГЛИТИ рідше; ОСІДЛА́ТИ розм. (поставити в залежність від себе, своєї волі). — Недок.: підпорядко́вувати, підкоря́ти (підко́рювати рідше).  Словник синонімів української мови
  4. підпорядкувати — ПІДПОРЯДКУВА́ТИ див. підпорядко́вувати.  Словник української мови в 11 томах