підпростір

підпро́стір

-тору, ч., мат.

Деяка множина R₁, яка міститься у лінійному просторі (R), який сам є простором в тому ж смислі, що і простір R.

Значення в інших словниках

1. підпростір — підпро́стір іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. підпростір — ПІДПРО́СТІР.  Словник української мови у 20 томах