підрівняний

підрі́вняний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до підрівняти.

|| підрівняно, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. підрівняний — підрі́вняний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підрівняний — див. рівний  Словник синонімів Вусика
3. підрівняний — ПІДРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підрівня́ти; // у знач. прикм. Він прийшов після відпустки засмаглий, поголений, з підрівняною бородою (з газ.); // підрі́вняно, безос. пред. Стежки і доріжки скрізь підрівняно й підметено (В. Козаченко).  Словник української мови у 20 томах
4. підрівняний — ПІДРІ́ВНЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підрівня́ти; // підрі́вняно, безос. присудк. сл. Стежки і доріжки скрізь підрівняно й підметено (Коз., Сальвія, 1956, 45).  Словник української мови в 11 томах