Великий тлумачний словник сучасної мови

підтягнути

підтягну́ти

див. підтягати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підтягнути — підтягну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підтягнути — ПІДТЯГНУ́ТИ див. підтяга́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. підтягнути — підтяга́ти (підтя́гувати) / підтягти́ (підтягну́ти) живі́т. Бути напівголодним, обмежувати себе в їжі; недоїдати. Там кухонь польових немає. В тилу владає інших світ. Згубив картки свої в трамваї,— Сиди і підтягай живіт (А.  Фразеологічний словник української мови
  4. підтягнути — ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) (живіт, голову, плечі тощо), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ПІДБИРА́ТИ, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ. — Док.: втягти́ (утягти́), втягну́ти (утягну́ти), підібра́ти (підобра́ти), підтягти́, підтягну́ти.  Словник синонімів української мови
  5. підтягнути — ПІДТЯГНУ́ТИ див. підтяга́ти.  Словник української мови в 11 томах