підупад

підупа́д

-у, ч.

1》 Те саме, що підупадання.

2》 Фізичний, духовний, економічний і т. ін. занепад; припинення в розвитку чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. підупад — підупа́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. підупад — ПІДУПА́Д, у, ч. 1. Те саме, що підупада́ння. 2. Фізичний, духовний, економічний і т. ін. занепад; припинення в розвитку чого-небудь. Вже не трохи співців мали Ми, що нас в часи тяжкі З підупаду підіймали, На нові вели стежки (П.  Словник української мови у 20 томах
3. підупад — ЗАНЕ́ПАД (погіршення загального стану, зниження рівня розвитку), РЕГРЕ́С, ДЕГРАДА́ЦІЯ, ДЕПРЕ́СІЯ, ЗАНЕПА́ДОК заст.; ПІДУПА́Д рідше (у дещо меншій мірі); ДЕКАДА́НС книжн. (у мистецтві, літературі і т. п.); РО́ЗКЛАД (у суспільстві, моралі тощо).  Словник синонімів української мови
4. підупад — ПІДУПА́Д, у, ч. 1. Те саме, що підупада́ння. 2. Фізичний, духовний, економічний і т. ін. занепад; припинення в розвитку чого-небудь. Вже не трохи співців мали Ми, що нас в часи тяжкі З підупаду підіймали, На нові вели стежки (Граб.  Словник української мови в 11 томах