підшепти

підше́пти

-ів, мн., розм.

1》 Те саме, що підшіптування.

2》 Те, що підшіптують.

Значення в інших словниках

1. підшепти — підше́пти множинний іменник підшіптування розм.  Орфографічний словник української мови
2. підшепти — див. наклеп  Словник синонімів Вусика
3. підшепти — ПІДШЕ́ПТИ, ів, мн., розм. 1. Те саме, що підші́птування. – А додай іще інтриги, підшепти з найрізніших боків, підозрівання (І. Франко). 2. Те, що підшіптують. – Я про тебе можу висловитись у кабінеті. – Про твої підшепти .. я добре знаю (М.  Словник української мови у 20 томах
4. підшепти — НАШІ́ПТУВАННЯ (те, що хтось потай наговорює про кого-, що-небудь комусь), ПІДШЕ́ПТИ мн., розм. Бачу, що, мабуть, помилився, послухав нашіптування... Не розібрався, товариші... (О. Донченко); Марія вагалася, не слухала підшептів кумок-свашок (Мирослав Ірчан). — Пор. на́клеп.  Словник синонімів української мови
5. підшепти — ПІДШЕ́ПТИ, ів, мн., розм. 1. Те саме, що підші́птування. — А додай іще інтриги, підшепти з найрізніших боків, підозрівання (Фр., III, 1950, 243). 2. Те, що підшіптують. — Я про тебе можу висловитись у кабінеті. — Про твої підшепти..  Словник української мови в 11 томах