підіймач

підійма́ч

-а, ч., тех.

Пристрій, механізм для піднімання вантажів і людей; ліфт.

Значення в інших словниках

1. підіймач — підійма́ч іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. підіймач — ПІДІЙМА́Ч, а́, ч., техн. Пристрій, механізм для піднімання вантажів та людей; ліфт. Кліть підіймача за кілька хвилин доставила нас на поверхню (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. підіймач — ЛІФТ (споруда зі спеціальною кабіною для підіймання людей або вантажів), ПІДЙО́МНИК техн., ПІДІЙМА́Ч техн. Севочка втягнув у ліфт чемодани, натиснув кнопку сьомого поверху (В. Собко); Йому теж від входу в тунель доведеться дертися на гору. Підйомник давно знято (І. Ле); Монтування підіймача.  Словник синонімів української мови
4. підіймач — ПІДІЙМА́Ч, а́, ч., техн. Пристрій, механізм для піднімання вантажів та людей; ліфт. Кліть підіймача за кілька хвилин доставила нас на поверхню (Рад. Укр., 3.VІ 1967, 3).  Словник української мови в 11 томах