пізнаваний

пізна́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до пізнавати.

Значення в інших словниках

1. пізнаваний — пізна́ваний дієприкметник той, що пізнається  Орфографічний словник української мови
2. пізнаваний — ПІЗНАВАНИЙ – ПІЗНАВАННИЙ Пізнаваний. Дієприкм. від пізнавати: пізнаваний об’єкт. Пізнаванний, прикм. Доступний для пізнання, пізнавання: світ за своєю природою пізнаванний, але не пізнаний.  Літературне слововживання
3. пізнаваний — ПІЗНА́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пізнава́ти. Порівняння допомагає абстрагувати в пізнаваних об'єктах їх істотні риси від неістотних їх ознак (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. пізнаваний — ПІЗНА́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до пізнава́ти. Порівняння допомагає абстрагувати в пізнаваних об’єктах їх істотні риси від неістотних їх ознак (Рад. психол. наука.., 1958, 155).  Словник української мови в 11 томах