Великий тлумачний словник сучасної мови

пітуїтрин

пітуїтри́н

-у, ч.

Гормональний препарат, що його застосовують для збудження та посилення скорочень матки за слабкої пологової діяльності та ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пітуїтрин — пітуїтри́н (від лат. pituita – слиз) лікарський препарат, застосовують при слабкій пологовій діяльності, маткових кровотечах, нецукровому діабеті, а також як засіб, що підсилює тонус кишечника та сечового міхура.  Словник іншомовних слів Мельничука