п'яний
п'я́ний
-а, -е.
1》 Який перебуває у стані сп'яніння; нетверезий.
|| у знач. ім. п'яний, -ного, ч.; п'яна, -ної, ж. Той, хто перебуває у стані сп'яніння.
|| перен. Який перебуває у стані, схожому на сп'яніння.
Як (мов, наче і т. ін.) п'яний — а) (хто) хтось перебуває у стані, схожому на сп'яніння; б) (що) щось хитається, хилиться набік, падає.
2》 Який буває у сп'янілої, нетверезої людини або людини, що перебуває у стані, схожому на сп'яніння.
|| Який свідчить про стан сп'яніння (перев. багатьох людей).
|| Пов'язаний з надмірним уживанням спиртних напоїв.
3》 Який викликає сп'яніння; хмільний, п'янкий.
|| перен. Який викликає стан, схожий на сп'яніння.
П'яний хліб — зерно, просочене отруйними речовинами – продуктами життєдіяльності особливих грибків; його споживання спричиняє отруєння, подібне до сп'яніння.
Великий тлумачний словник сучасної української мови